«Пам'ятай, що ти не зможеш вплинути на все»

АвторЮлі Арнфред Бойєсен

Директорка Молодіжного дому ділиться досвідом менеджменту команди у часи повномасштабної війни

Виклики: особистісні

Одними із головних викликів стали шок і біль, адже країна, де я живу, піддається вторгненню. Мене охопили хвилювання за тих, кого знаю. Я досі сумую за своїм домом і повсякденним життям у Києві. Мені було важко прийняти – і чомусь я досі це заперечую – що Україні завдають такої шкоди і болю, що країну збили зі шляху позитивного розвитку у несправедливий і безглуздий спосіб.

Я дуже вірю в українську молодь і світле майбутнє України. І нині їм доведеться працювати набагато більше. Для мене, як для людини, також стало величезним випробуванням, коли моїм ідеалам та світогляду кинули настільки жорстокий виклик. Я твердо дотримуюся переконання, що ми не маємо відмовлятися від наших мрій про мирні, демократичні суспільства у стабільній Європі, але для цього потрібно багато працювати.

Виклики: лідерка команди

Загалом, йшлося про кризовий менеджмент, а я ніколи раніше цього не пробувала. Від незнання, де були мої колеги, до швидкої адаптації до нової реальності, де наші завдання не могли бути виконані, як цього очікуємо. Надзвичайно важко було переналаштовуватися, пробувати діяти, коли все в хаосі, та приймати рішення на основі невизначеності.

Зміни

Мені довелося прийняти те, що все, з чим ми працювали, змінилося. Завдання були інші, так само і те, як ми їх виконували. Крім того, мені довелося визнати, що все було невизначеним, тому ми маємо крокувати у невідомість. Ніхто не знав, що може принести наступний тиждень і чи нам потрібно буде пристосовуватися. Загалом я була розчарована, бо намагалася будувати плани та якимось чином менеджити команду, коли не було з чого брати орієнтир, коли наші завдання й методи роботи більше не працювали.

Це також було і про виснаження, адже через відсутність системи, як працювати у таких ситуаціях, від мене постійно вимагалося багато рішень.

Робота зі стресом

Вирішили зберегти відкритий тон і культуру в команді, щоб нам було комфортно говорити, якщо відчуваємо тривогу або якщо важко. Ми поважаємо це.

Команда має бути безпечним простором, аби ділитися складним. Бо ми у цьому разом. Молодіжний дім працює з молоддю і демократією, тож ми не є фахівцями в роботі у таких складних обставинах, як повномасштабна війна. Проте я гадаю, що всі виявилися надійними й такими, хто підтримає одне одного. Ось це багато для мене значить.

Мені пощастило мати роботу, де можу нейтралізувати частину свого розчарування й болю, і я відчуваю, що певним чином роблю свій внесок у допомогу Україні. Тож участь у проєктах, які підтримують важливе – Україну, у цьому випадку – чудовий спосіб отримати якесь полегшення та не уникнути нервового зриву. Крім того, мене оточують люди, які також працюють на ту саму важливу справу і поділяють ті ж бачення та надії.

Раджу

Моя порада: не забувай робити перерви.

Пам’ятай, що ти не в змозі виправити все чи допомогти всім. Тому, зрештою, було б найкорисніше зосередитися на тому, що ти і твоя організація вмієте найкраще.

І, звісно, не забувай зосереджуватися на маленьких успіхах і щасливих моментах у роботі, а також на тому, що насправді нас таких багато, хто наполегливо працює, щоб зробити Україну і Європу кращими.