Розвиток молодіжних просторів: досвід і поради

Чим живуть молодіжні простори України? З якими перешкодами стикаються і чого прагнуть?

Відповіді на ці (і не тільки ці) питання шукали разом із представниками і представницями молодіжного сектору під час Саміту відкритих громадських просторів «Сила партнерства». Обговорення відбулося у Молодіжному домі.

Переглянути трансляцію можна за посиланням (клік).

Таймкоди:

• 00:49 — 1:10:00 — виступи представників і представниць молодіжних центрів й організацій
• 1:10:00 — 1:39:40 — обговорення, Q&A
• 1:39:40 — 2:40:15 — презентація концепції цифрової платформи «Е-Молодь» від Марини Потапенко, заступниці міністра молоді та спорту України
• 3:07:00 — 3:38:50 — напрацювання молоддю ідей щодо роботи молодіжних просторів

Також зібрали для тебе кілька важливих інсайтів з дискусії:

Що такого вмієте ви і ваші команди, що б ви хотіли, аби вміли й інші? Що допомагає в роботі?

Марія Пігура, мережа молодіжних просторів «ТВОРИ»

• В наших цінностях є така річ, як «вар’ятство». Ми деколи підходимо з запалом до деяких речей і проєктів, страшно, але йдемо далі і реалізовуємо. Тобто оцей запал і віра в те, що все ок, все вдасться, все зробимо. І, відповідно, наша командність, дружність: те, що є взаємопідтримка і взаємодопомога.

Андрій Марущак, Українсько-данський молодіжний дім

• Перше — цепланування. Це дуже важливо, особливо, коли ти маєш справу з великими проєктами, об'ємами коштів, які ви адмініструєте, тут має бути чітка структура, має бути внутрішня дисципліна в команді, має бути витримана, попри те, що це молодіжна робота, а не бізнес, де кожен прорахунок, скажімо, карається якимись втратами — грошима. Але має бути серйозний підхід, планування, дисципліна в команді і, відповідно, внутрішня зацікавленість кожного члена команди. Вони мають любити той проєкт, над яким працюють.
• Особистісний запал плюс чітка структура, чітка дисципліна і ще має бути гарний такий клімат в команді, тож важливо завжди святкувати свої перемоги.

Юліан Кріцак, ГО «3.5 відсотків»

• Вміємо не чекати або не вміємо чекати — і це те, що не завжди притаманно громадській сфері, до певного етапу. Я пам'ятаю, коли я тільки починав громадську діяльність, то було це вміння, а потім воно кудись пропало, як прийшла війна повномасштабна, то воно знов з'явилося. Я думаю, це те, що я можу порадити всім. Тобто немає сенсу чекати чогось. Поки хтось погодить заявку, поки ви знайдете донора. Якщо ваша ідея класна, ви в ній впевнені, ви нею горите — не може бути такого, що ви не знайдете якісь ресурси на її реалізацію.
• Головне — це ідея того, що ви хочете зробити. Якщо ви придумали класну ідею, її можна зробити навіть на якомусь дуже мінімальному ресурсі.

Анна Богатирьова, молодіжний простір у Баришівській громаді

• Треба мати дружні стосунки в команді. Це нам дуже допомагає, бо ми всі знаємо, які в нас ситуації: хто працює, хто навчається. Ми вміємо делегувати обов'язки, плани і розподіляти їх.
• У діяльності найголовнішим принципом, яким я б хотіла користуватися — не робити нічого для молоді без її думки. Потрібно дізнаватися її думку і робити те, що дійсно цікаво молоді, а не нам, все-таки націлюватися на аудиторію, з якою ви працюєте, і на їхні потреби.

До речі, тут ти можеш дізнатися більше про історію молодіжного простору у Баришівській громаді, який Анна створювала разом із молоддю. Попередній був зруйнований росіянами.

Єлизавета Кисельова, молодіжний центр «ШУМ» у Шостці

• Найголовніше в команді — це комунікація.
• Головне, що ми беремо для себе в роботі — це робити заходи під людей. Як вже сказано: рішення для молоді за участі молоді. Але це не тільки про молодь. Ми можемо придумати захід, можемо придумати, як закрити якусь потребу, на яку нам вкаже молодь, потребу молоді. Потрібно розуміти, хто це може зробити, як це можна зробити, де ми можемо знайти ресурси, тому коли я кажу «працювати під людей», то це означає не тільки закривати потреби молоді, а й одразу комунікувати з тими, хто може ці потреби допомогти вам закрити.

Якою була ваша найбільша невдача у роботі саме простором, хабом, центром, і як ви зрештою цю невдачу подолали або плануєте подолати?

Єлизавета Кисельова, «ШУМ»

• Найбільшою нашою невдачею я вважаю відсутність комунікації між людьми, які роблять щось у нас. Вона не те щоб повністю відсутня, але є такий момент, що є групка людей, яка працює під людей, а є в нас групка людей, які працюють на закриття якихось своїх потреб.

Анна Богатирьова, молодіжний простір у Баришівській громаді

• Основний наш біль — те, що ми не є окремою інституційною одиницею у нашому молодіжному просторі, у нас немає представника локального, і дуже хочемо, і багато хто з команди готовий, все своє життя громадську роботу якусь впроваджувати і працювати з цим. І мені б хотілось надати робочі місця людям, які реально цим живуть, які хочуть це робити. І дуже сумно, що немає в громаді такої можливості, бо влада каже, що не на часі. Зараз ми займаємося створенням громадської організації і будемо вирішувати це питання, активно над цим працюємо.

Юліан Кріцак, ГО «3.5 відсотків»

• Ми довго працювали з командою на національному рівні, в принципі багато працювали з тими, хто працює на локальному рівні. Тому, коли ми переоцінили розуміння різних людей... в принципі тут було легше в Києві працювати, тому що люди розуміють, що таке адвокація, чому важлива участь молоді, і ми якось думали, що всі це знають.
• Тому перша наша невдача була, що з перших наших речень половина слів була відсутня у певних словникових запасах, і при чому у дуже багатьох людей, навіть у певних громадських діячів. І ми зрозуміли, що все має бути набагато легше. Тобто, якщо ти працюєш не в обласному центрі, то все має бути легшим. Ти маєш бути зрозумілим, і треба поступово, поступово показувати людям через свою роботу, що це таке. Тобто, не просто казати «адквокація», а робити адвокацію, щоб люди потихеньку бачили в тобі це, цей аспект і розуміли, про що там далі будеш говорити.

Андрій Марущак, Українсько-данський молодіжний дім

• Головний, який в нас є — це неспівмірність наших прагнень (дуже амбітні плани) з реальністю, зокрема наявністю команди або наявністю ресурсів під ці плани. У нас насправді теж, як і в усіх, думаю, великі грандіозні плани, але, як я вже говорив, у нас команда невеличка, тим паче, географічний розподіл на декілька країн вносить свої корективи.
• Зараз в нас є бачення, як цей виклик подолати — це очевидно залучення волонтерів і залучення самої молоді, мотивованої до більшої взаємодії і до того, щоб брати в руки всі ці проєкти. Це доволі така данська філософія. В Данії такий підхід доволі поширений чимало десятків років — люди вже розуміють, що все, що у суспільному просторі загальному відбувається — це волонтерство. Люди готові вкладати свій час та простір. У нас, на жаль, поки що волонтерство, через обставини, в яких ми живемо, сприймається як допомога. У нас волонтерство — це про виживання.
• Цей виклик ми будемо долати через інститут волонтерства, який будемо впроваджувати, у тому числі й через демократичну структуру самоврядування у самому Домі — це як певна мотивація для волонтерів, бо вони братимуть участь у прийнятті рішень.

Марія Пігура, мережа молодіжних просторів «ТВОРИ»

• Встигнути зробити все те, що наплановано і навіть більше, але і щоб достатньо було цього людського ресурсу, і ресурсу самих людей, і також йдеться про фінансові ресурси для втілення наших проєктів. І, окрім того, великим викликом зараз є Молодіжна столиця Європи — титул, який здобув Львів. В принципі, зараз почалися процеси над тим, щоб реалізовувати та імплементувати цей титул. Але виклик також в тому, щоб більше залучати молодь, посилювати спроможність громадських організацій, які в нас також є на місцях, тому що цей титул — не тільки ініціатива «Твори», а це про молодь міста, і тому саме ось це залучення є також викликом для нас.

Що потрібно зробити людині, яка захоче в себе в громаді заснувати подібний простір або центр?

Анна Богатирьова, молодіжний простір у Баришівській громаді

• Провести дослідження, якесь опитування, чи потрібен цей простір і в якому форматі має працювати. Вже потім думати над його створенням. Якщо немає молоді, немає для кого це робити, можливо, це і не потрібно або, може, потрібно переформатовувати, щоб це був не просто якийсь там молодіжний простір, а якийсь коворкінг певного вузького формату.

Юліан Кріцак, ГО «3.5 відсотків»

• Шукаєте приміщення. Якщо дають комунальне, берете комунальне. Не дають комунальне, не берете комунальне. Шукаєте на інших якихось умовах, засадах. Знайшли приміщення, яке відповідає вашим потребам +-, але не беріть максимально «мені треба скількись там квадратних метрів, стадіон і тому подібне» — по реальних вимогах. Знайшли приміщення? Знайдіть волонтерів, друзів, які вам допомагають, і які з вами працюють — зробіть якийсь ремонт. Матеріали коштують небагато, якщо приміщення не просто «два кірпіча», які стоять один на одному, можна за дуже невелику суму привести до кращого стану.
• Якщо ви дійсно реагуєте не просто на якусь свою персональну потребу, то ви знайдете ось цей відгук в людях, які приймають ті чи інші рішення, і які зможуть вам допомогти. Знову ж таки, якщо це не ваша персональна історія, а дійсно молодь, люди, яким це цікаво. Або, як мінімум, коли починається літо, піти у парк той самий, взяти на чому посидіти, в залежності від формату, взяти фліпчарт — це неважко, а люди побачать, що робите гарні справи. І якщо до вас дійсно тягнуться люди, ті, хто зможуть допомогти вам ресурсно, вони побачать це і долучаться до вас ресурсно.

Поради щодо отримання фінансування для подібних проєктів?

Юліан Кріцак, ГО «3.5 відсотків»

• Можливо, від I Hub, який нещодавно відкрив свої двері для організацій. У них є класні зали, класні приміщення.
• Є ще одна ланка, до якої ми не звикли звертатись, але все ж — це бізнес, який має в собі компонент соціальної відповідальності.Базові невеликі ресурси простіше залучити від бізнесу, просто запропонувавши свою ідею, показавши, що у вас є ініціативи. Вам не потрібно писати грантову заявку, обґрунтування, чекати місяцями, поки на неї отримаєте відповідь.

Артур Кадельник, «Всеукраїнський молодіжний центр»

• У Києві є міський молодіжний центр, який має 17 філіалів в усіх районах Києва.Стосовно пошуку ресурсів, от прямо зараз ресурсів для молодіжних центрів, молодіжних хабів багато, багато донорів працюють в цьому напрямку.
• Тут, напевно, найголовніший принцип «стукайте — і вам відкриють». Тобто вам потрібно мати чітко сформульовану ідею, чітко сформульований перелік ресурсів, які вам необхідні і які ви просите, і далі дивитися, до кого з цим можна йти.

Фото: Саміт відкритих громадських просторів «Сила партнерства»